Етапи Формації

formation

Cкільки треба вчитися, щоб стати єзуїтом? Довго, але передовсім йдеться не про кількість, а про якість.  Дійсно, від самого початку Товариства його членів відрізняла ґрунтовна та різнобічна освіта. Але самої освіти ще не досить. Тому ми радше вживаємо термін «формація», який означає сукупність духовного, психологічного та інтелектуального формування людини на шляху нашого покликання.

Отже, той, хто вступає до Товариства, мусить пройти досить довгий шлях, перед тим, як стати «єзуїтом» у повному сенсі цього слова. Спробуємо коротко окреслити етапи єзуїтської формації.

Новіціат. Триває два роки, протягом яких новики живуть у спільноті під керівництвом магістра (духовного настоятеля). Цей час ще іноді називають «школою молитви». Отже, новики присвячують себе молитві, а також поглиблено вивчають духовність, історію й традиції єзуїтів. Вони роблять Духовні Вправи у цілковитій мовчанці, які тривають місяць. Крім того, до програми новіціату включені так звані «експерименти»: праця в лікарні, допомога бідним, навчання дітей, паломництво тощо. Після закінчення новіціату новик запрошується до перших обітів. Ці обіти чистоти, вбогості та послуху хоча і названі «першими» є водночас вічними обітами. Тимчасових обітів в Товаристві Ісуса немає.

Філософія. Зазвичай триває два чи три роки. Будь-яка вища освіта дає необхідні знання та навики мислення. Філософія, однак, є унікальною в цьому відношенні. Філософські проблеми є дуже абстрактними і стосуються різних аспектів людського досвіду. Філософ старається відповісти на основні питання: Що таке добро чи справедливість? Який був початок світу? Як є можливе людське пізнання? Чи ціль виправдовує засоби? І т.д. Добра філософська освіта є основою для теології, котру єзуїти вивчають пізніше. Віра і розум – це як два крила людського духу. Філософський підхід до багатьох речей допоможе людині добре обгрунтувати свою думку в дискусії з іншою людиною.

Магістерка. Між філософією та богослов’ям єзуїт відбуває практику, яка триває два роки. В цей час молодий єзуїт має змогу безспосередньо зіткнутися з реальністю єзуїтської праці. Перебуваючи у значно меншій спільноті ніж то було в новіціаті чи на філософії, молодий єзуїт відбуває душпастирську практику. Праця в школі, радіо, над проектом сайту чи в притулку для біженців, серед бездомних, студентів, військових, дітей чи неповносправних… Часом буває так, що перед виїздом  на магістерку треба навчитися нової іноземної мови, бо місце праці буде за кордоном.

Теологія. (богослов’я) – триває чотири роки. Метою є збагачення віри через глибоке пізнання Святого Письма, Традиції та науки Церкви. Після третього року богослов’я єзуїт приймає дияконське свячення, а через рік священичі. Після свячень, єзуїти працюють декілька років при парафії, дають ігантіянські реколкекції, викладають. Деякі з них продовжують навчання, роблячи додаткову освіту у вибраній галузі (духовність, історія, політологія, філософія)

Третя пробація. Після закінчення навчання й кількох років апостольської праці наступає останній етап. Подібно до новіціату на початку шляху, це є час молитви, духовного розпізнавання й роздумів. Тому його ще називають «третій рік» – по відношенню до двох років новіціату. Колишній новик став єзуїтом, він розкрив свої таланти та здібності, але також пізнав і свої обмеження та слабкість. Тоді Товариство пропонує йому зупинитися, озирнутися на пройдений ним шлях, оцінити своє життя в Товаристві: чого він досягнув, через що пройшов, до чого прагнув. В цій перспективі він знову робить тридцятиденні Духовні вправи, присвячує багато часу молитві, знову вивчає основні тексти Товариства. Все подібно до новіціату – але цього разу переломлене через призму особистого досвіду, набутого у Товаристві, Церкві та світі. Після третього року Генеральний настоятель запрошує члена Товариства до останніх обітів. Ці обіти, складені у зрілому віці, після 10-15 років життя у Товаристві, є остаточним включенням до чину. Єзуїти складають четвертий обіт – послух папі у справах місії.



Залишити відповідь