MESSAGE OF POPE LEO XIV
ON THE OCCASION OF THE INSTALLATION OF THE ARCHBISHOP OF CANTERBURY
переклав о. О. Кривобочок ТІ
неофіційний переклад для особистого вжитку
ПОСЛАННЯ ПАПИ ЛЕВА XIV
З НАГОДИ ІНТРОНІЗАЦІЇ АРХІЄПИСКОПЕСИ КЕНТЕРБЕРІЙСЬКОЇ
До Високопреосвященної і Високодостойної Пані Сари Муллаллі,
Архієпископеси Кентербері
«Нехай з нами буде благодать, милосердя і мир від Бога Отця та
від Ісуса Христа, Отцевого Сина, у правді та в любові» (2 Йо. 1, 3)
З впевненістю в незмінній Божій присутності я надсилаю молитовні вітання Вашій Світлості з нагоди Вашої інсталяції на архієпископесу Кентерберійську.
Я знаю, що посада, на яку Вас обрали, є важкою, з відповідальністю не лише за Кентерберійську дієцезію, а й за всю Церкву в Англії, а також за всю Англіканську Церкву. Більше того, Ви розпочинаєте це служіння у складний момент історії Англіканської Церкви. Я прошу Господа зміцнити Вас даром мудрості, молюся, щоб Вами керував Святий Дух у служінні вашим спільнотам, щоб Ви черпали натхнення з прикладу Марії, Матері Бога.
Шістдесят років тому під час історичної зустрічі в Римі наші світлої пам’яті попередники, св. Павло VI та архієпископ Майкл Ремзі, зобов’язали католиків та англікан до «нового етапу розвитку братерських відносин, заснованих на християнській любові» (Спільна декларація, 24 березня 1966 року). Ця нова сторінка шанобливої відкритості принесла багато плодів упродовж останніх шістдесяти років і триває донині.
З цієї нагоди Папа Павло VI і архієпископ Ремзі також домовилися розпочати богословський діалог. Справді, Англікансько-римо-католицька міжнародна комісія (Anglican-Roman Catholic International Commission – ARCIC) зробила величезний внесок у зростання взаєморозуміння з моменту свого створення. Плоди цієї цінної праці дали нам змогу ефективніше свідчити разом (див. Міжнародна англікансько-римо-католицька комісія з питань єдності та місії, Зростаючи разом у єдності та місії, 93). Це особливо важливо з огляду численні виклики, з якими сьогодні стикається людство. І тому я дуже вдячний, що цей важливий діалог продовжується.
Водночас ми також знаємо, що екуменічний діалог не завжди був легким. Незважаючи на значний прогрес, наші безпосередні попередники, Папа Франциск та архієпископ Джастін Велбі, щиро визнали, що «нові обставини призвели до нових розбіжностей між нами». Незважаючи на це, ми продовжували йти разом, бо відмінності «не можуть перешкодити нам визнавати одне одного братами та сестрами у Христі через наше спільне хрещення» (Спільна декларація, 5 жовтня 2016 року). Зі свого боку я твердо переконаний, що нам потрібно продовжувати діалог у істині та любові, бо лише в істині та любові ми разом можемо пізнати благодать, милосердя та мир Бога (див. 2 Йо. 1, 3) і запропонувати ці дорогоцінні дари світові.
Що більше, єдність, якої прагнуть християни, ніколи не є самоціллю, її мета – проголошення Христа, щоб, як молився сам Господь Ісус, «світ увірував» (Йо. 17, 21). Звертаючись до очільників Англіканської Церкви у 2024, Папа Франциск заявив, що «було б скандалом, якби через наші розбіжності ми не виконали нашого спільного покликання проголошувати Христа» (Звернення до очільників Англіканської Церкви, 2 травня 2024 року). Дорога сестро, я охоче цитую ці слова як свої власні, бо саме через свідчення примиреної, братньої та об’єднаної християнської спільноти проголошення Євангелія пролунає найясніше (див. Послання на Всесвітній день місій 2026, 2).
З цими братніми почуттями я закликаю Всемогутнього Бога благословити Вас, бо ви берете на себе свої великі обов’язки. Нехай Святий Дух зійде на Вас і зробить Вас плідними у служінні Господу.
Ватикан, 20 березня 2026
Спомин св. Катберта, єпископа
ПАПА ЛЕВ XIV
