LETTRE DU PAPE JEAN-PAUL II
AU PRÉPOSÉ GÉNÉRAL DE LA COMPAGNIE DE JÉSUS
переклав о. О. Кривобочок ТІ
неофіційний переклад для особистого вжитку
АПОСТОЛЬСЬКА ПОДОРОЖ ДО ФРАНЦІЇ
ЛИСТ ПАПИ ЙОАНА ПАВЛА ІІ
ДО ГЕНЕРАЛА ТОВАРИСТВА ІСУСА
Паре-ле-Моньяль (Франція), 5 жовтня 1986
До Високопреподобного Отця Петера-Ганс Кольвенбаха
Генерала Товариства Ісуса
Під час паломництва до Паре-ле-Моньяль я хотів помолитися в каплиці, де спочиває тіло блаженного Клода де ла Коломб’єра. Він був «вірним слугою», якого провидіння Божої любові дало св. Маргариті Марії Алякок духівником. Отож він перший поширював Боже послання. Всього за кілька років духовного життя та сумлінного служіння він став «зразковим сином» Товариства Ісуса, якому, як свідчила сама св. Маргарита Марія, Христос доручив поширювати поклоніння своєму Божественному Серцю.
Я знаю, з якою великодушністю Товариство Ісуса прийняло цю чудову місію і з якою ревністю намагалося виконувати її якомога краще упродовж останніх трьох століть. Я прагну, з нагоди цієї урочистості, закликати всіх членів Товариства з іще більшою ревністю поширювати цей культ, який нашим часам потрібний більше, ніж у минулому.
Справді, якщо Господь у своєму Провидінні бажав, щоб на порозі модерних часів, у XVII столітті, з Паре-ле-Моньяль вийшов потужний імпульс на користь набожества до Серця Христового у формах, зазначених в одкровеннях, отриманих св. Маргаритою Марією, то суттєві елементи цього набожества також назавжди належатимуть до духовності Церкви упродовж усієї її історії. Бо з самого початку свого існування Церква споглядала Серце Христа, пробите на хресті, з якого витекли кров і вода – символи Таїнств, які конституюють Церкву. А в Серці втіленого Слова Отці Церкви християнського Сходу й Заходу бачили витоки діла нашого спасіння, плід любові божественного Спасителя, дуже вимовним символом якого є пробите Серце.
Бажання «пізнати внутрішньо Господа» та «бесідувати» з Ним серцем до серця характерно, завдяки Духовним Вправам, ігнатіанському духовному та апостольському динамізму служіння любові Божого Серця.
II Ватиканський Собор нагадує, що Христос, Втілене Слово, «людським серцем любив», і запевняє, що «його послання жодною мірою не применшує людину, а несе світло, життя і свободу для її подальшого розвитку, і ніщо інше не може задовольнити людського серця» (Gaudium et Spes, 22, 21). Біля Серця Христа серце людини вчиться пізнавати справжній та неповторний сенс свого життя і призначення, розуміти цінність автентичного християнського життя, уникати деяких збочень людського серця, поєднувати синівську любов до Бога з любов’ю до ближнього. У такий спосіб – і це справжнє відшкодування, про яке просить Серце Спасителя – на руїнах, спричинених ненавистю та насильством, можна буде збудувати цивілізацію Серця Христового.
І тому я щиро бажаю, щоби ви наполегливо продовжували поширювати справжній культ Серця Христа та завжди були готові надати дієву допомогу моїм братам у єпископстві в поширенні цього культ усюди, дбаючи про те, щоб знайти найвідповідніші засоби для його представлення та практикування, щоб сучасна людина, зі своїм мисленням та чутливістю, могла знайти там справжню відповідь на свої запитання та очікування.
Як минулого року, з нагоди Конгресу Апостольства Молитви, я довірив вам цю Справу, тісно пов’язану з культом Пресвятого Серця, так і сьогодні, під час мого паломництва до Паре-ле-Моньяль, я прошу вас докласти всіх можливих зусиль, щоб дедалі краще виконувати місію, яку довірив вам сам Христос, – поширення культу Його Божественного Серця.
Рясні плоди, які приніс культ Серця Ісуса, загально відомі. Він виражався, зокрема, через практику святої години, сповіді та причастя у перші п’ятниці місяця, що заохочувало цілі покоління християн більше молитися та частіше брати участь у Таїнствах Покаяння та Євхаристії. Все це бажано пропонувати вірним також сьогодні.
Нехай материнський захист Пресвятої Діви Марії допомагає вам, бо саме на свято Відвідин Пресвятої Діви Марії у 1688 році вам було довірено цю місію; і у вашій апостольській праці вашою підтримкою та втіхою нехай буде Апостольське благословення, яке я від щирого серця передаю всьому Товариству Ісуса з Паре-ле-Моньяль!
Паре-ле-Моньяль, 5 жовтня 1986
ЙОАН ПАВЛО II
