Луїджі Фортіс (Luigi Fortis; 26.2.1748 – 27.1.1829) – двадцятий Генерал єзуїтів і другий після його відновлення в 1814.
Луїджі Фортіс народився 26 лютого 1748 у Вероні (Італія). Навчався в єзуїтській школі Святого Себастьяна в рідному місті, вступив до Товариства Ісуса в 1762 всього в 14-річному віці. Після закінчення школи вивчав філософію і гуманітарні науки в університетах Болоньї та Феррари.
В 1773 Товариство було розпущено. Фортіс змушений був повернутися до Верони, де він заробляв на життя приватними уроками. У 1778 році був висвячений на священика. У 1784 році він встановив контакти з єзуїтами Росії (Росія, завдяки заступництву імператриці Катерини II, стала одним з небагатьох місць, де єзуїти продовжували діяльність). У 1793 році діяльність ордена була дозволена в герцогстві Парма. Фортіс негайно переїхав туди і відновив свої обіти, як член ордена.
В 1804 Парма була захоплена французькими військами, Фортіс змушений був тікати в Неаполь, проте після приходу до влади Бонапарта всі єзуїти були вигнані і з цього міста. Фортіс переїхав спочатку до Орвієто, а потім повернувся в рідне місто.
Буллою від 7 серпня 1814 “Sollicitudo omnium ecclesiarum” папа Пій VII відновив Товариство Ісуса у всіх його правах і привілеях. Фортіс був призначений провінціалом єзуїтів Італії. Тадей Бжозовскі, колишній генеральний вікарій єзуїтів Росії, після відновлення ордена став його генералом, однак через царські заборони на виїзд з Росії не міг повною мірою виконувати обов’язки по управлінню орденом. У зв’язку з цим, Фортіс поряд з постом провінціала Італії отримав посаду вікарія Генерала ордену, яку він займав аж до смерті Бжозовского в лютому 1820.
Двадцята Генеральна конгрегація Товариства Ісуса була скликана в жовтні 1820 року. Фортіс, фактично керував орденом в останні роки, був головним претендентом на посаду генерала; але перша Генеральна конгрегація, яка зібралася після тривалої перерви, викликаної ліквідацією Товариства, загрузла в інтригах і сварках. Знадобилося пряме втручання папи Пія VII, щоб зібрані єзуїти перейшли до конструктивної роботи. Зрештою Фортіс був затверджений в якості нового Генерального настоятеля єзуїтів. Найважливішою турботою нового генерала було відродження Товариства, збільшення числа єзуїтів і відновлення структур, що розпалися після ліквідації ордену. За його правління число єзуїтів зросло до 1200 осіб, а число провінцій до шести.
Луїджі Фортіс помер 27 січня 1829.
