INCONTRO INTERRELIGIOSO CON I GIOVANI
переклав о. Олег Кривобочок ТІ
неофіційний переклад для особистого вжитку
АПОСТОЛЬСЬКА ПОДОРОЖ СВЯТІШОГО ОТЦЯ ФРАНЦИСКА
ДО ІНДОНЕЗІЇ, ПАПУА НОВОЇ ГВІНЕЇ,
ТИМОР-ЛЕШТІ, СІНГАПУРА
(2-13 вересня 2024)
МІЖРЕЛІГІЙНИЙ ДІАЛОГ З МОЛОДДЮ
ПРОМОВА СВЯТІШОГО ОТЦЯ
“Catholic Junior College” (Сінгапур)
П’ятниця, 13 вересня 2024
Дякую! Дякую за ваші слова.
Мене торкнули три ваші висловлювання: «диванні критики», «зона комфорту» і «технологія» як обов’язок користуватися нею, і також ризики користування нею. Тут промова, яку я приготував, але тепер говоритиму [спонтанно].
Молодь хоробра, і їй подобається шукати істину. Йти вперед, бути креативними. І молодь повинна бути обережною, щоби не стати, як ти сказав, «диванними критиками», слова, слова… Молодь повинна бути критичною. З молодою людиною, яка не критикує, щось не так. Але її критика повинна бути конструктивною, бо є деструктивна критика, яка критикує багато, але не пропонує нових шляхів. Я запитую всіх молодих людей, кожного з вас: ти критичний? Чи маєш відвагу критикувати і відвагу дозволити іншим критикувати тебе? Бо якщо ти критикуєш, то хтось критикує тебе. Це щирий діалог між молоддю.
Молодь повинна мати відвагу будувати, йти вперед і виходити з «зон комфорту». Молода людина, яка вибирає «комфортне» життя, товстішає! Але товстішає не живіт, а розум! Тому я говорю молодим людям: «Ризикуйте, виходьте! Не бійтеся!» Страх – це диктаторське налаштування, яке тебе паралізує, яке спричиняє параліч. Правда, що молоді люди часто помиляються, і було би добре, якщо би кожний з нас, кожний з вас, молодих, подумав: скільки разів я помилявся? Я помилявся, бо почав іти, але на дорозі робив помилки. І це нормально, важливо усвідомлювати свої помилки. Я вас запитаю, і побачимо – хто з вас мені відповість. Що гірше? Помилитися на дорозі чи не помилитися, залишаючись вдома? Всі: друге! Молода людина, яка не ризикує, яка не боїться помилятися, це – старець! Розумієте? Ви говорили про засоби масової комунікації, сьогодні ми маємо стільки можливостей використовувати їх: телефон, телебачення. Запитаю вас: користуватися засобами масової комунікації добре чи погано? Поміркуймо: як виглядає молода людина, яка їх не використовує? Замкнутою. Як виглядає молода людина, поневолена цими засобами? Загублена людина. Всі молоді люди повинні використовувати ці засоби, але так, щоб вони допомагали їм йти вперед, а не поневолювали їх. Розумієте? Ви згідні чи ні?
Одна річ, яка мені найбільше імпонує в вас, молодих людях, це ваша здатність до міжрелігійного діалогу. І це дуже важливо, бо коли починаєте сваритися: «Моя релігія важливіша від твоєї…», «моя релігія справжня, твоя – фальшива…» Куди це все веде? Куди? Нехай хтось відповість: куди? [хтось відповідає: “До знищення”]. Так є. Всі релігії – дороги до Бога. Зроблю порівняння: вони – як різні мови, різна лексика, аби туди дійти. Але Бог є Богом усіх. Оскільки Бог є Богом усіх, то всі ми – Божі діти. «Але мій Бог важливіший від твого!» Це правда? Існує тільки один Бог, а ми, наші релігії – це мови, дороги до Бога. Хтось сикх, хтось мусульманин, хтось індуїст, хтось християнин, але це різні дороги. Зрозуміло? Але міжрелігійний діалог між молодими людьми вимагає відваги. Бо молодість – це вік відваги, але можеш мати відвагу, щоби робити те, що тобі не допоможе. Але можна мати відвагу йти вперед і вести діалог.
Пошана й діалог дуже допомагають. Я вам скажу одну річ. Не знаю, чи це відбувається у цьому місті, але в інших містах відбувається. Серед молодих людей відбувається щось погане: bullying. Я вас запитую: хто з вас має відвагу сказати мені, що він думає про bullying? [деякі молоді люди відповідають] Мені сподобалося, що кожний подав визначення bullying із іншого аспекту. Але завжди, чи це буде вербальний, чи фізичний bullying, він є агресією. Завжди. Подумайте, що в школах, в молодіжних і дитячих групах bullying торкає найслабших. До прикладу, неповносправного хлопчика чи дівчинку. А ми тут бачили красивий танець неповносправних дітей! Кожний має свої таланти і вади. Чи всі ми маємо таланти? [відповідають: “Так!”] Чи всі ми маємо якісь вади? [відповідають: “Так!”] Навіть Папа? Так, всі,всі! Якщо ми маємо свої вади, то мусимо шанувати вади інших людей. Ви погоджуєтеся? І це важливо; чому я це говорю? Бо долання цього допомагає в тому, що ви робите, в міжрелігійному діалогу. Бо міжрелігійний діалог будується на пошані до інших. Це дуже важливо.
Чи є якісь запитання? Ні? Хочу вам подякувати і повторити те, що сказав Раах: потрібно робити все можливе, щоб підтримати відвагу і творити простір, у який молоді люди можуть увійти і спілкуватися. Бо ваш діалог вказує напрямок і будує дорогу. І якщо ви будете спілкуватися як молоді люди, то зможете спілкуватися як дорослі, дозрілі, громадяни, політики. І як хотів би щось сказати про історію: будь-яка диктатура в історії перше, що робить, це припиняє діалог.
Дякую вам за ці запитання і радію, що зустрівся з молодими людьми, зустрівся з відважними, майже «зухвалими», але вони добрі! Бажаю усім молодим людям йти вперед з надією і не відступати! Ризикуйте! Інакше виросте живіт! Нехай Бог вас благословить, моліться за мене, а я молитимуся за вас.
А тепер, у мовчанні, молімося одні за одних взаємно. В мовчанні.
Нехай Бог благословить усіх нас. І коли мине час і ви станете дорослими, а потім – старими, навчайте всього цього дітей. Нехай Бог вас благословить, моліться за мене, не забудьте! Але моліться «за», а не «проти»!
