22 квітня 1541 року в базиліці Святого Павла за мурами в Римі Ігнатій Лойол та п’ятеро його товаришів склали урочисті вічні обітниці.

Божа Матір привела св. Ігнатія Лойолу до Товариства Ісусового…

Але повернімося до “Оповіді паломника” (автобіографічний твір св. Ігнатія), до більш ранніх етапів ігнатіанського способу життя. Дві вирішальні для заснування Ордену події відбулися під знаком Марії. На свято Успіння 1534 року Ігнатій та його товариші, які тоді навчалися разом з ним у Парижі, склали на Монмартрі приватні обітниці. Це відбулося в каплиці Пресвятої Діви Марії. У той час товариші ще не думали про створення чернечої спільноти, але саме тут був прихований початок спільноти, а обітниці, що оновлювалися щороку під знаком Марії (15 серпня), пов’язували майбутніх єзуїтів не тільки з Богом, але і один з одним. На шляху до Товариства Ісуса для Ігнатія-Паломника була значущою друга подія: переживання того, що сам Бог зробив його товаришем Ісуса, коли він попросив “Пресвяту Матір з’єднати його зі своїм Сином”. Псля довгої молитви – в каплиці Ла Сторта біля Риму – Ігнатій пережив “з такою ясністю, що Бог Отець з’єднав його зі своїм Сином Ісусом Христом, що він ніколи не наважиться сумніватися в тому, що Бог Отець з’єднав його зі своїм Сином”.

Так Марія, яка підтримувала Паломника на його шляху до Товариства Ісуса, стала його Матір’ю. Щорічне свято Матері Товариства Ісуса припадає 22 квітня – в пам’ять про день, коли Ігнатій і його товариші склали свої урочисті обітниці в Римі 1541 року. Це сталося після того, як Орден був затверджений Папою Павлом ІІІ (27 вересня 1540 року), а Ігнатій був обраний першим Генеральним Настоятелем (19 квітня 1541 року). День урочистих обітниць припав на п’ятницю октави Пасхи. Співбрати зібралися в базиліці Святого Павла за мурами, де під час Меси, яку відслужив Ігнатій, перед  Святим Причастям, віддали себе Богові – в Товаристві Ісуса. Над вівтарем висіла візантійська мозаїка із зображенням Марії з Немовлям; цей образ став для товаришів Ісуса образом їхньої Матері.

Започаткований Ігнатієм звичай пов’язувати релігійні обітниці з особою Марії зберігся в Товаристві Ісуса до наших днів.

У п’ятницю, перед принесенням обітниць, Ігнатій і п’ятеро його супутників разом здійснили побожне паломництво до семи базилік Риму, яке завершилося в базиліці Святого Павла за мурами. Тут, в каплиці Найсвятіших Таїнств, Ігнатій вийшов, щоб відслужити Месу перед вівтарем Богоматері з Немовлям (датованим ХІІІ століттям), що стоїть ліворуч від Великого Вівтаря; перед Святим Причастям він звернувся до своїх товаришів, які стояли навколішки біля вівтарних сходинок, і, тримаючи в одній руці патен зі Святими Дарами, а в іншій – написану формулу посвяти, вони склали урочисті обітниці, що стали вираженням їхнього найтіснішого зв’язку з орденом. Ігнатій зачитав вголос свою вічну присягу, яка, безсумнівно, сподобалася Богові:

“Я, Ігнатій Лойола, обіцяю Всемогутньому Богові і Римському Понтифіку, Божому наміснику на землі, в присутності Пресвятої Діви і Матері Марії і всього небесного суду, тут, в присутності Товариства: вічну бідність, чистоту і послух способу життя, викладеному в буллі про заснування Товариства Ісуса Господа нашого, і відповідно до законів вже оприлюднених або тих, що будуть згодом оприлюднені. Крім того, обіцяю бути особливо слухняним Святішому Отцеві у виконанні місій, визначених у цій буллі. Обіцяю бути зразковим у навчанні дітей катехизму, згідно з цими буллами та законами”.Інші товариші склали свої обіти в тих самих умовах, з тією лише різницею, що вони не складали їх безпосередньо перед Папою, але склали їх на руки Ігнатія, “який займав місце Бога”. Потім вони прийняли Святе Причастя з рук святого і довго і сердечно дякували Богові за благодаті, даровані їм в цей день. Емоції помножилися, щедрі сльози, пролиті від надприродної розради, потекли рясно, коли, спершу поцілувавши мощі святих апостолів Петра і Павла, вони з’єдналися у спільних братніх обіймах. “Будемо працювати, будемо страждати, будемо поширювати твою славу, Господи!” – вигукнув кожен з переповненого серця, готовий на все, щоб піти слідами Верховного Царя, якому щойно урочисто “перед усім двором, усім воїнством небесним” присягнув служити вічно.

Тому цей день по праву вважається днем народження Товариства. На згадку про це в цей день щороку відзначається свято Пресвятої Діви Марії, Матері Товариства Ісусового.

 

Фото: Мадонна з Дитятком, базиліка св. Павла за мурами, Вікіпедія