Теорія і практика Духовних Вправ. Частина 9
19. Стратегія і тактика духовних вправ
Частина нашої уяви наповнена Божими речами, а частина мирськими. Ігнатіянська духовність – поступово замінювати мирську уяву, мирські думки побожними, Божими справами. Тому фундаментом кожної медитації є Святе Письмо. Перед кожною медитацією св. Ігнатій подає молитву приготування.
[46]: У молитві приготування просимо у Господа Бога благодать скерувати всі наші наміри, вчинки і діяння виключно на служіння Його Божій Величі та її прославу.
[49]: Перед кожним спогляданням чи розважанням треба промовити ту ж молитву приготування, яка ніколи не змінюється.
Під час реколекцій людина повинна щоденно виконати 4-5 медитацій, отож стільки ж разів відмовити цю молитву. Якщо ж вона після реколекцій продовжує практикувати такий спосіб молитви, то щодня відмовляє цю молитву. Це загальна молитва, яка не говорить нічого конкретного про те, чим повинно бути конкретне служіння у її особистому житті, але поволі входить у людську підсвідомість і в стратегічному плані спрямовує її до Бога. Релігійні люди вважають, що якщо вірять у Бога, визнають учення Церкви, виконують Церковні норми, то тим самим служать Богові. Але в дійсності в центрі світогляду багатьох християн стоїть власне «Я», а не Бог. Бог для них є лише золотою рибкою, яка повинна виконувати їхні богомільні чолобитні як плату за побожне життя. Молитва приготування пересуває Бога з того місця, яке людина Йому відвела в своєму житті, на перше місце.
Друге впровадження – це прохання про плід чи результат медитації. І тут просити треба вже про щось конкретне.
[48]: У другому впровадженні просимо у Господа Бога того, чого хочемо і бажаємо, відповідно до теми. Приміром, споглядаючи Воскресіння, треба просити радості у єдності з Христом, що в радості перебуває; споглядаючи Страсті Христові, просимо болю, сліз і страждань разом із стражденним Христом. У цьому ж випадку слід просити, щоб нас пройняло сум’яття і сором за себе, коли бачимо, скільки людей було осуджено всього лишень через один смертельний гріх, і скільки разів ми самі заслужили вічного осуду через свої смертельні гріхи.
Молитва приготування – це стратегія духовних вправ і всієї релігійності людини, спрямування до остаточної мети – Бога.
Прохання про результат медитації – це тактика духовних вправ, куди я повинен спрямувати свою духовну активність тут і тепер.
Остаточна мета – це ідеал, кінець мандрівки, до якої я прямую. Але ще необхідно знати дорогу до цієї мети, яка складається з щоденних малих кроків.
Погляньмо на популярний документальний фільм «Секрет»:
«Секрет дає тобі все, що ти хочеш – щастя, здоров’я і багатство».
«Ти можеш мати і робити те, що ти хочеш, і бути тим, ким хочеш».
«В нас може бути все, що ми виберемо, яким би великим воно не було».
«Секрет – відповідь на все, що було, є і буде».
Біблійною мовою: «… коли скуштуєте його (Секрет), то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло» (Бт. 3, 5). Хто не піддасться спокусі стати Богом? Богом важко бути тільки в книжці братів Стругацьких.
20. Духовне розпізнавання
5) Проте між цими думками була певна різниця. Коли він обдумував світські справи, то спершу вельми ними захоплювався, одначе згодом, втомившись і відігнавши від себе такі помисли, з’ясовував, що вони не приносять йому великого вдоволення. А от коли він міркував про те, щоб вирушити босоніж до Єрусалима, живлячись у дорозі одною лишень зелениною і дотримуючись всіх тих суворих правил, що їх бачив у святих,то не тільки відчував втіху, думаючи про це, але й навіть тоді, коли такі думки відходили вбік, залишався вдоволеним та радісним. Утім він цього не зауважував і не зупинявся, щоб обміркувати цю відмінність, аж доки йому трохи не відкрилися очі, і він став чудуватися нею і її осмислювати,усвідомлюючи з власного досвіду, що одні думки породжують в ньому сум, а інші – радість.
Помалу він почав бачити відмінність між духами, що діяли в ньому: один від диявола, другий – від Бога.
З цього уроку він почерпнув немало світла і почав з більшою охотою розважати над своїм минулим життям і великою потребою понести покуту за нього.
Тут його охопило бажання наслідувати святих, хоч він і не замислювався над подробицями, а лишень обіцяв з Божої ласки чинити так, як чинили вони.
Єдине бажання, одначе, яке він хотів здійснити, щойно одужає, було податися до Єрусалима, як уже згадувалося вище, дотримуючись благочестивих звичаїв та постів тією мірою, якою схоче добрий дух, розпалений у ньому Богом.
І так він почав забувати свої колишні думки завдяки святим бажанням, які його охопили і підтвердилися через духовне пізнання, про яке піде мова нижче.
Однієї ночі, коли він не спав, у нього перед очима ясно постав образ Пресвятої Діви зі святим дитям Ісусом. Це видіння упродовж тривалого часу приносило йому неабияку втіху, й також сповнювало такою відразою до всього його дотеперішнього способу життя, зокрема ж до речей плотських, що йому видавалося, наче його дух позбувся всіх образів, доти в ньому закарбованих. Тож з тієї пори і до серпня 1553 року, коли пишуться ці рядки, він не давав плотським бажанням ані щонайменшого попуску. Відтак це можна вважати Божим діянням, хоч він ніколи не насмілювався цього визнавати, а лишень підтверджував сказане вище. Проте його брат та інші домашні зауважили зміни, що відбулися всередині його душі.
У Духовних Вправах св. Ігнатій Лойола подає дві серії правил духовного розпізнавання: 14 правил для першого тижня і 8 для другого. В сумі – 22 правила. Перші два правила першого тижня:
[314] Правило перше. Тим, хто йде від одного смертного гріха до іншого, ворог зазвичай підкидає гадані приємності, змушуючи їх уявляти собі різні чуттєві насолоди та розкоші, щоб надовше затримати і ще глибше втопити їх у гріхах та пороках. Добрий же дух у таких людях діє протилежним чином, викликаючи в них докори сумління та жаль і даючи їм відчути свідчення розуму.
[315] Правило друге. У тих, хто старанно очищається від гріхів і в служінні Господу Богу чинить поступ від доброго до ще кращого, добрий і злий духи діють у спосіб, протилежний описаному у першому правилі. Злому духові у цьому випадку властиво гризти, засмучувати і встановлювати перешкоди, примушуючи людину непокоїтися через фальшиві причини і спонукаючи відтак зректися поступу. Натомість доброму духові притаманно навіювати таким людям відвагу і силу, втіху, сльози, натхнення і спокій, усе полегшуючи й усуваючи перепони, щоб людина могла чинити поступ у творенні добра.
Яке правило застосовувати до св. Ігнатія – перше чи друге? Що нам говорить автобіографічний текст про стан його душі на той момент – він йде від одного смертного гріха до іншого чи старанно очищається від гріхів? З поверхневого читання тексту виснуємо, що старанно очищається від гріхів. Але в дійсності не все так однозначно й просто. Маючи свій власний досвід, досвід інших людей, якісь теоретичні знання з різних наук про Бога й людину, висновуємо наступне: він навертається і йде до Бога на рівні свідомості, на рівні свідомого вибору, на рівні зовнішніх вчинків і виразних прагнень служити Богові. Але свідомість – це лише кілька відсотків людської особистості, верхівка айсберга. А що діється під ним – у підсвідомості, несвідомості? Несвідома сфера людини консервативна, стабільна й дуже потужна. Одними тільки добрими намірами й зовнішніми побожними ділами її не змінити відразу. Це потужний маховик, який несе Ігнатія в сторону гріховних помислів та пожадань, і саме тут Святий Дух мусить добре напрацюватися, щоб щось змінити.
Під час реколекцій дуже часто частина реколектантів засинають під час медитацій, не можуть виспатися, пропускають ранішні медитації. В іншої частини починається безсоння, не можуть заснути, ходять невиспані, розсіяні, розбиті. Одні й другі не можуть зрозуміти, що з ними діється.
Перша категорія реколектантів подібна до учнів Ісуса в Оливному саду, які не могли чувати, засинали. Духовне навантаження було занадто велике, щоб вони могли відразу його засвоїти. Психіка людини боїться великих змін, тому натискає своєрідний вимикач, це знак, що духовне навантаження необхідно зменшити.
В другої категорії реколектантів включається інтелект, який також боїться раптових великих змін в духовній сфері людини, бо це потягне за собою зміни в інтелекті, тому інтелект хоче все контролювати, не хоче відключитися. У цьому випадку духовне навантаження також слід зменшити.
Видіння св. Ігнатія і його видимі плоди говорять, що це була велика Божа благодать, влитий дар, який сильно вдарив у махових підсвідомості Ігнатія і щось там змінив якісно і остаточно.
о.Олег Кривобочок, ТІ
