В житті кожної людини приходить така хвиля, коли треба приймати серйозні рішення, від котрих буде залежити майбутнє. Такі хвилі – це вибір університету чи місця праці, одруження, переїзд в іншу країну, розпізнавання свого покликання… Християнин, усвідомлюючи значущість таких моментів, потребує особливого Божого благословення, котре якби має бути запевненням того, що Господь підтримує мене у моєму виборі, що Він мені допомагатиме.
Сьогодні латинська церква згадує Хрещення Ісуса в Йордані. Як на мене, це дуже таємничий празник. Чому Ісус приходить до Івана і просить його, щоби той Його охрестив? Робить це так, якби був грішником та потребував навернення. І навіть сам Хреститель дивується та противиться: «Мені самому треба хреститися в Тебе».
І все ж таки Христос не послухався Івана, і той Його охрестив. Христос прийняв Іванове хрещення і тим самим дав нам приклад до наслідування. Хрещення в Йордані є символічним моментом в житті Ісуса Христа, після котрого почався новий, важливий етап в Його житті. Почалася Його місія на землі, те для чого Він зійшов з небес та народився – спасіння людей. Тому той, хто прагне почати свою місію, має також «увійти до Йордану», щоби тим самим підкреслити та усвідомити свою недсконалість та немічність, не зважаючи на котру Господь Бог поблагословляє та наповнює своєю силою. Перед великими справами належить спочакту стати покірним.
