27 червня 2020 р. у римській церкві Найсвятішого Імені Ісуса (Il Gesù) відбулись свячення двадцяти єзуїтів. Кардинал Майкл Черні ТІ рукоположив двох священників та вісімнадцятьох дияконів. І хоча Італія переживає відлигу після дуже жорсткого карантину спричиненого пандемією, в урочистості змогла прийняти участь лише обмежена кількість вірних, дотримуючись санітарних норм.

Батьки, знайомі та друзі могли єднатись з літургією за допомогою прямої трансляції.
Серед нововисвяченних дияконів та священників, які походять з багатьох країн світу: Італії, Чехії, Угорщини, Словаччини, Австрії, Руанди, Конго, Мадагаскару, Шрі-Ланки, Бангладешу та Індії, був також один українець.

Отець В’ячеслав Окунь ТІ, народився в Караганді (Казахстан) в українській родині. Перед вступом до Товариства Ісуса навчався у Львівській Духовній Семінарії та Українському Католицькому Університеті.
У 2009 р. вступив до Товариства Ісуса, після проходження новіціату в Гдині (Польща) склав обіти. Філософську освіту здобував у Кракові (Польща). Пізніше протягом року працював у Єзуїтській Службі Біженців у Львові, та протягом двох років на Мальті, так само серед біженців
Богословську освіту здобув у Папському Григоріанському Університеті у Римі.
На даний момент навчається на післядипломній програмі (ліценціат) у Папському Біблійному Інституті (Biblicum).


«Не чекайте, що буде легко, не чекайте, що не буде суперечок, не очікуйте нагороди, — сказав владика Майкл до дияконів та священників, — не очікуйте, що інші будуть поважати та цінувати вас, не очікуйте, що ваші критики зауважать вашу важку працю, не чекайте швидкого успіху. Але будьте впевнені, що ви не будете самотні, якщо дозволите іншим йти разом з вами».


«Наша Церква має дуже довгу історію, і від самого початку вона намагалась відповісти на нові виклики, наприклад, через Вселенські Собори. Другий Ватиканський Собор проголосив, що Церква повинна свідомо приймати світ. Ми повинні розпізнавати та «знаки часу». І хоча розпізнавання є частиною життя, навчання та харизми єзуїтів, воно не є виключно єзуїтською власністю, а також не є привілеєм священників».

«Чому це так? Через Таїнство Хрещення. Згідно з вченням Другого Ватиканського Собору, кожен член Церкви має гідністю хрещення, тому приймає активну участь в місії та служінні Церкви. Рукоположення священників для служіння не вичерпує і не монополізує цього служіння, бо саме Церква в цілому служить, і всі її члени поділяють цю відповідальність».

«Другий Ватиканський Собор трактує світ як привілейоване місце проголошення Доброї Новини. Таким чином Церква закликає священників увійти в цей світ, залишити зону особистого комфорту, вийти з безпечної захристії, в котрій немов у світлиці, зі страху зачинились апостоли у перший великодній вечір. Теперішній світ, з його проблемами і викликами, з його суперечностями та цінностями, з його можливостями та перешкодами, є важливим місцем для служіння тих, хто буде висвячений сьогодні».