Святий Андрій Боболя (пол. Andrzej Bobola) (1591–1657) народився на Півдні Польщі. Після закінчення відповідної формації, був висвячений на священика у 1622 році, проповідував на території нинішньої Білорусі – на землях Пінських. Часи були неспокійні, війни, релігіні суперечки тощо. Давні політичні конфлікти між Сходом і Заходом, Москвою і Польщею, неминуче зачіпали й такий болючий нерв, як конфесійна приналежність.
Проповідник і керівник маріанської конгрегації в Полоцьку, Пінську та Вітебську, мандрівний священик Боболя ходив від поселення до поселення, підтримуючи та проповідуючи серед людей. Пройшов пісками й болотами долини Прип’яті. Двадцять років він проповідував на цих окраїнних територіях Польщі, заслужив собі ім’я «ловця душ» і «апостола Полісся». Пінськ тоді кілька разів переходив від царської Росії до Польщі й назад, воєнні дії не вщухали, і в цьому киплячому казані продовжували проповідувати кілька єзуїтів. Загін козаків уполював отця Андрія під селом Могильно.
З нього здерли габіт і били, вимагаючи зректися «латинської єресі». Однак він відмовився. Тоді солдати наламали гілок, сплели з них «тернову корону» і натягнули священикові на голову. Били його по обличчю так, що вибили зуби. Здерли нігті на руках і шкіру. Прив’язали між двох коней і змусили бігти. У Янові його поклали на стіл різника, випалили тонзуру на голові – до кістки, з плечей здерли шкіру у формі орнату, рани посипали січеним кінським волосом, відтяли носа, губи, виколупали одне око. Він з болю кричав, прикликаючи ім’я Ісуса, тож йому пробили горло і з коренем вирвали язик. Зрештою священика зарубали шаблею.
Нехай св.Андрій Боболя, який пізнав «народну ревність», захистить сьогоднішніх захисників православ’я. Ненависть ніколи не мала нічого спільного з християнством, незалежно від його обряду. Так само й проти ревності «наукового атеїзму» цей святий може за нас заступитися: то його тіло, нетлінне після 300 років поховання у пінській землі, було виставлене 1922-1924 року в Москві, в Музеї природничих наук. Тільки через Рим, після урочистостей канонізації, тіло Боболі повернулося в Польщу.
В іконографії представлений у вбранні єзуїта, з шаблями, що пробили його шию і руку, або як мандрівник.
