Антон Андерледі (Anton Maria Anderledy; 3.06.1819 – 18.1.1892) – двадцять третій генерал Товариства Ісуса.
Народився в родині директора поштової служби в селі Берісаль кантон Вале, Швейцарія). У 1838 році вступив до новіціату Товариства Ісуса. У 1842-1844 роках викладав в єзуїтській школі у Фрібузі. Протягом наступних трьох років вивчав філософію і теологію в Римі, потім повернувся у Фрібур.
У листопаді 1847 єзуїти були вигнані з Швейцарії. Андерледі переїхав до Шамбері (Франція), проте роком пізніше єзуїти були вигнані і звідти. Андерледі разом з іншими єзуїтами попрямував до США. Там в Сент-Луїсі 29 вересня 1848 він був висвячений у священики. Два наступних роки він провів у місті Грін Бей, штат Вісконсін, де вів душпастриську роботу в громаді німецьких емігрантів. В 1850 повернувся до Європи, після трьох років роботи в різних німецьких містах став ректором єзуїтської колегії у Кельні. В 1859 призначений провінціалом німецької провінції Товариства і займав цей пост 6 років. Андерледі був ініціатором придбання колишнього бенедиктинського абатства Марія Лаах, де єзуїти заснували школу і друкарню, відбудували бібліотеку і почали видавничу діяльність. У 1879 році Андерледі був викликаний в Рим і отримав там нове призначення – став помічником генерального настоятеля Петера Яна Бекса.
У зв’язку з поганим станом здоров’я Петер Ян Бекс скликав Генеральну конгрегацію, на якій Андерледі був обраний Генеральним вікарієм і фактично став його главою. Бекс зберіг за собою титул Генерала, але повністю відійшов від справ. Чотирма роками пізніше Бекс помер і Антон Андерледі зайняв пост генерала, на якому залишався аж до своєї смерті в 1892.
За роки керівництва орденом Андерледі приділяв велику увагу місіонерської діяльності єзуїтів за межами Європи. Була сильно розширена канадська місія, засновані нові місії в Індії та Єгипті. За час керівництва Андерледі орденом, незважаючи на триваючі репресії в Європі, кількість єзуїтів зросла з 11 481 чоловік у 1883 році до 13 275 у 1892 році.
