ЧАС ВІДПОВІДАЛЬНОЇ СВОБОДИ!
ЧАС ВЕЛИКОЇ ЛЮБОВІ!

Життя людини – рух. У безмежних обширах всесвіту напрямків для руху безліч. Не кожен, однак, веде до цілі. А ціль таки потрібна кожному! Щоб не заблукати, не пройти повз найважливіше, не втратити свободи.

Великий піст – можливість віднайтися. Це час для копіткої праці над собою, для пошуків себе справжнього – вільного, Божого.

Орієнтирами у безладі буття для людини завжди залишаються її цінності: те, що цінуємо, визначає шляхи нашого мислення і наших прагнень, нашого руху, нашої боротьби. Піст – нагода визначитися з тим, що для нас справді цінне, а що спотворює дійсність і змушує віддалятися від цілі. Коли йдемо не туди, куди б хотіли, ризикуємо втратити свободу. Піст – час боротьби за власну свободу – справжню, повну, що наповнює життям.

В осерді Великого посту – образ людини, яка не здається, невтомно веде боротьбу, прямує до перемоги – над собою, над життєвими обставинами, над ворогом. Людина зранена, але нескорена; людина, придавлена стражданнями, пронизана ранами, але з поглядом, спрямованим у воскресіння. Піст – час навчитися любити перед, здавалося б, нездоланним болем, перед людською ницістю та самозакоханістю, перед власною слабкістю та безпорадністю, перед свавільною жорстокістю, перед зрадою, перед самою смертю. Важко любити, коли болить. Важко прямувати до цілі, коли стає темно, коли відчай і безнадія, коли байдужість і страх. Важко вірити, коли зникає обрій. Великий Піст – час великої любові! Бо тільки любов здатна на перемогу – над собою, над життєвими обставинами, над ворогом. Тільки вона бачить перший промінь такого інколи далекого світанку. Щира, щедра і завжди вірна – як та, що на хресті. Там свобода надає сенсу людському стражданню: воно може бути не марним, воно може дарувати життя, і смерть може стати початком воскресіння!

Тільки, коли любимо по-справжньому, не втрачаємо свободи, а дозволяємо їй створити майбутнє – власне і спільне. Бо майбутнє завжди потребує чиєїсь свободи, а життя – чиєїсь відповідальності. Тому й розпочинається Великий піст із сили смиренного та відважного прохання про прощення – свободи від образ і ненависті, свободи від гордині та зарозумілості. А далі – час і простір для творчої та відповідальної боротьби, час справжнього воїна.

Великий піст – час для великої боротьби та для великої свободи; час відповідальності за перемогу – над собою, над життєвими обставинами, над усіма можливими ворогами; за свободу власну та спільну; час для великої любові!

Гарного усім початку нової мандрівки до воскресіння!
Відповідальної свободи та вірної любові в дорозі!


отець Андрій Зелінський, ТІ – військовий капелан