Історія мучеництва Павла Мікі зі сподвижниками може слугувати ілюстрацією до того, що всім людям варто думати про відповідальність за свої слова. А також до того, що хтось скаже, а дістанеться неповинному.
Павло Мікі народився в Кіото 1565 року. Навчався у єзуїтів, які на той час були єдиними християнськими місіонерами в Японії. Вступив до Товариство Ісуса, маючи 22 роки; незадовго до своїх священицьких свячень був арештований, в ув’язненні зустрівся з іншими переслідуваними християнами. Усіх їх було 26 чоловік, вони померли 1597 року.
Певною мірою зрозуміло, що щирі християни підуть навіть на смерть за свою віру; але чому японська місія раптом зазнала гонінь? XVI століття для Японії – час, який мало чим відрізняється від І-ІІ століть християнства в Римській імперії.
Був полудень, і було ще холодно. Здалеку пагорб над містом Нагасакі виглядав так, наче на ньому розквітли квіти – тільки замість рослин тут стояли хрести. Чотири тисячі японських християн зібралися на схилі, зі сльозами молячись Богу.
5 лютого 1597 в околицях Нагасакі були розіп’яті шість францісканських місіонерів, сімнадцять мирян, включаючи трьох дітей, і три японських єзуїта: Павло Мікі, Іоанн Гото і Яків Кісаї.
Св.Павло Мікі з хреста звернувся до своїх побратимів:
“Я невинний, і вмираю лише за те, що проповідував про Господа нашого Ісуса Христа. Я щасливий. Це велике благословення, дароване мені Богом. І оскільки в такий момент неможливо збрехати, повірте, що немає іншого шляху до спасіння. Від усього серця прощаю імператора та всіх, хто відповідальний за мою смерть, і дуже прошу їх про прийняття хрещення”.
До кінця 1651 року число японських мучеників за віру досягло 5 тисяч. Подальша історія християнства в Японії – це історія підпільної та гнаної Церкви, що вистояла лише завдяки внутрішній силі своїй вірі.
Місце смерті св. Павла Мікі та інших християн у Нагасакі зветься Пагорбом Мучеників.
