Колись я не любив філософії, бо не розумів її. Мої друзі не бачили в ній сенсу. Думаю, що так вважає багато людей, деяки з них навіть досить скептично ставляться до неї. Мова філософів залишається для багатьох незрозумілою, а їхній спосіб життя може розцінюватися як дивакуватий. Але якщо перебороти в собі стереотипи та упередження та вчитатися в класичні та сучасні твори філософів, то можна зауважити, що багато філософів мали рацію а їхні думки мають підтвердження у нашому щоденному житті. Організація держави, суспільний устрій, моральність, закони, існування Всесвіту завжди цікавили та цікавлять філософів. Ідеї Платона про устрій у державі та правлячі еліти, реалізовується в більшості країн світу. Платон підкреслював, що не всі здатні керувати державою, а людей, які не володіють необхідними знаннями, потрібно усувати від виконання керівничих функцій, щоб уникнути хаосу в сфері державного керівництва.
Обізнаність з бодай елементарними філософськими ідеями є досконалим щепленням проти брехні та пропаганді. Іноді замість того, щоби в черговий раз дивитися телевізор, слухати радіо чи читати новини в Інтернеті, варто постудіювати щось з філософії.
Повернемося до еліт та того, що всі ми називаємо Правдою. Де є правда, чому політики та журналісти сперечаються та критикують один одного через те, що інші висвітлюють події односторонньо та упереджено. Хто має рацію чи її взагалі хтось має? Проблеми з пошуком Правди почалися вже з часів Протагора, котрий стверджував, що людина є мірою усіх речей. Це означало, що на підставі відносності людських знань перед людиною є закрите об’єктивне пізнання світу. Правда спочатку не цікавила греків. Вони більше захоплювалися добром та красою…
Переломним моментом стали публічні виступи Сократа. Він шукав правду і стверджував, що правда є єдина. Пізніше появилися скептики, котрі вважали, що усе на світі є відносне. Тому стверджувати щось у точності не має сенсу. А якщо не має сенсу стверджувати, що є правдою, то кожен може жити так як хоче. Навіщо нам закони та будь-яка моральність?
Хто ж має рацію і де її шукати? Дві тисячі років тому одна Людина сказала, що Він є «Дорогою, Правдою та Життям» а ще Він сказав, що належить шукати Правду, а Правда визволить нас… Правда є єдина. Правда є об’явлена Господом Богом.
Протилежністю Правди є брехня. Дуже часто брехня провадить до насилля. Засудження та смерть Ісуса Христа є для цього хорошим прикладом. Ті, що звинуватили та розіп’яли Ісуса, не переставали брехати після його смерті та воскресіння, сіючи серед людей інформацію, що начебто учні викрали тіло свого вчителя.
Та й в наш час брехні вистачає. Приголомшливі факти про голодомор в Україні ще досі вважаються українською пропагандою та брехнею. Підручники, з котрих я вивчав історію про героїзм радянських військ у боротьбі з німецько-фашистськими окупантами, замовчували події 17 вересня 1939 року та заперечували війну СРСР з Фінляндією. На мої питання, вчителька історії завжди відповідала: «Слава, ты что, самый умный? Тебе больше всех надо?»
Та й навіщо шукати далеко? Кожного дня можна побачити, почути, прочитати брехливу та часами кумедну інформацію про війська НАТО, котрі висадилися у Львові, про закатованих людей, котрі самі себе побили, роздягнули, самі собі відрізали вухо, про коктейлі Молотова і про «галавєшкі»…
Святе Письмо засуджує брехню і хвалить тих, хто шукає правду. “Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба”. (Приповісті 12:22)
Бажаю усім стільки щастя, скільки правди в їхніх словах…
