Два роки тому, після закінченння університету у Кракові, я зайшов до одного отця, щоби попрощатися із ним. Це був один із старших отців, до котрого люди приходили за якоюсь порадою. Я також любив заходити, щоби поговорити, посміятися, поспорити, послухати його порад серед книжок та сигаретного диму. Він завжди був радий гостям і іноді частував цигарками…
Коли я прощався з ним, ми мали дуже гарну розмову, а на кінець він побажав мені чотирьох речей, котрі, на його думку, є важливими для монашого життя (а я би сказав, що вони потрібні для кожного християнина):
1) Особистий і дуже інтимний контакт з Ісусом. Це молитва. Без цього ніяк. Без цього християнське життя тратить усякий сенс.
2) Друзі, особливо ті, на котрих ти можеш завжди розраховувати у найважчі моменти твого життя.
3) Почуття гумору, а особливо здатність сміятися над самим собою.
4) Любов до праці та служіння для інших. Бо саме через це ми можемо побачити віру та любов до Бога. Без любові до служіння іншим людям, віра та любов до Бога є лише абстрактними ідеями, мертвими концепціями… Без любові до інших, особливо тих, кого нам так важко не то що любити, а навіть прийняти у своє серце, християнська віра – це лише культ бога. бога з маленької літери. Бо Бог з великої літери – це Любов. Крапка.
Цього собі і всім вам бажаю!
В’ячеслав Окунь, ТІ
