The Examen Prayer
Ignatian Wisdom for Our Lives Today
Timothy M. Gallagher, O.M.V.
переклав о. О. Кривобочок ТІ
(The Crossroad Publishing Company дала офіційний дозвіл виставити український переклад на сайт Єзуїтів в Україні на три роки)
Тімоті М. Галлагер OMV
ІСПИТ СУМЛІННЯ
П’ЯТА ЧАСТИНА
ЗМІСТ
- Другий крок: прохання
«Йдеться про дію Бога»
Прохання про світло і силу: день із Оленою
Прохання про допомогу: день з Бобом
Пошуки мудрості Духа: день з Ритою
Практика другого кроку: молитва прохання
- Другий крок: прохання
Тоді підніс голову і вигукнув:
«Приведімо Бога на землю,
і всі наші потреби будуть заспокоєні».
Мартін Бубер
«Йдеться про дію Бога»
Якось під час розмови про іспит сумління моя співрозмовниця сказала: «Коли ввечері виконую іспит сумління, то питаю Господа: «Що хочеш мені сьогодні показати? Що я повинна помітити?» Питаю так, бо йдеться про дію Бога. Йдеться про благодать». Кількома слова торкнула суть того, що робить іспит сумління дієвим. Справді, в ньому йдеться про дію Бога, про благодать.
Йдеться не тільки про слова. У практиці іспиту сумління людські зусилля необхідні, але молільники швидко переконуються, що не можуть покладатися тільки на власні зусилля, якщо хочуть, щоб ця молитва була витривалою та плідною. Досвід ясно вчить, що інсайт в себе і преображаюча сила іспиту сумління – це передовсім справа Божої благодаті, яка в нас діє (1 Кор. 15, 10). Якщо, виконуючи іспит сумління, згадуємо дари Божої любові (перший крок), то перед тим, як перейти до рефлексії над порухами серця і над нашими відповідями на них упродовж дня (третій крок), св. Ігнатій радить звернутися до Бога в покірній молитві з проханням про благодать, бо тільки завдяки їй іспит сумління може бути плідним (ДВ 43). Це прохання з вірою і надією – другий пункт іспиту сумління; у цьому пункті наше прагнення, оживлене вдячністю, приймає форму прохання, яке випливає з серця, і ми просимо, аби животворний дар благодаті зробив у нас те, чого з Божого натхнення «хочемо і бажаємо» (ДВ 48), виконуючи щоденний іспит сумління.
Благодать, про яку покірно просимо, подвійна: просимо про дар зрозуміння, яке прокладає дорогу нової свободи.[1] Переходячи до другого пункту, молимося про глибше розуміння дії Бога в подіях дня і у внутрішніх порухах, які противилися цим діям, щоб ми впевненіше могли перейти до дії, долаючи все, що перешкоджає нашій свободі зростати в стосунках з Богом. Як і в попередньому розділі, для унаочнення практики цього кроку подамо кілька прикладів.
Прохання про світло і силу: день із Оленою
Олена – студентка, для якої віра в Христа дуже реальна, і яка хоче поглибити зв’язок з Богом. Йдучи за цим прагненням, попросила університетського капелана бути її духовним керівником і під його керівництвом шість місяців тому розпочала практикувати щоденний іспит сумління. Спочатку помітила в ньому чудовий і новий спосіб зустрічі з Богом упродовж дня і кращого усвідомлення своїх відповідей на Божу дію. Але останнім часом ця молитва дається важче, і Олена не знає, чому так діється. Поговорила з духівником і зрозуміла, що, з одного боку, щось у ній прагне цієї нової форми близькості з Господом, а, з другого боку, щось у ній противиться цьому. Не розуміє цих перешкод і не знає, як з ними впоратися.
Зазвичай Олена ввечері вчиться у бібліотеці. Це найспокійніше місце і час дня; навчання в бібліотеці допомагає їй готуватися до екзаменів. Вона спочатку виконує іспиту сумління, а потім вчиться.
Цього вечора в бібліотеці Олена, як звичайно, молиться іспитом сумління. Помічає Божу любов у багатьох подіях дня, її серце наповнюється вдячністю за ці дари любові. Готуючись до рефлексії над перебігом дня, просить Господа про світло і допомогу, потрібні для іспиту сумління. Говорить Богові про своє прагнення поглиблення зв’язку з Ним, визнаючи, що не розуміє внутрішнього опору, який її тримає, і не може його подолати. Просить про дар духовного розуміння цієї проблеми і глибшого вникання у прагнення єдності з Богом під час іспиту сумління. Згадує молитву сліпого Вартимея і з глибини серця кілька разів повторює її: «Ісусе, Сину Давида, помилуй мене!» (Мр. 10, 47). Коли молиться, то в серце входить нова надія, що Господь справді допоможе їй продумати духовний досвід дня. Цього вечора Олена дуже ревно молилася другим пунктом іспиту сумління.
Прохання про допомогу: день з Бобом
Боб – жонатий, практикуючий католик. Але останніми роками віра відійшла на другий план. Труднощі, які він переживав два роки тому, спричинили, що знов зацікавився Христом; почав шукати поглиблення віри. Коли почав шукати нові форми духовного розвитку, то хтось із парафіян розказав йому про Духовні Вправи св. Ігнатія, які можна виконувати в щоденному житті, присвячуючи щоденно годину молитві і регулярно зустрічаючись із духовним керівником. У такий спосіб Боб почав виконувати Духовні Вправи і завдяки ним глибше відчувати дію благодаті і зміцнювати зв’язок з Богом. Виконуючи Вправи, він також почав щоденно молитися іспитом сумління, зустрічаючись із духовним керівником, який допомагав у цій практиці. За деякий час з радістю ствердив, що іспит сумління ефективно допомагає йому любити Господа і служити Йому вдома й на роботі.
Найспокійніший час дня для Боба – дорога в поїзді на роботу і додому. Зазвичай виконує іспит сумління, повертаючись ввечері додому.
Цього дня Боб розпочинає іспит сумління, повертаючись з роботи додому. Намагається помітити дари, якими Бог його сьогодні обдарував, але йому важко; що більше – не має взагалі бажання виконувати іспит сумління. Він втомлений, думки кружляють довкола справ, пов’язаних з роботою. Іспит сумління дається йому важко; втрачає надію, що виконає його добре. Починає думати, щоб його припинити.
——————————————————–
Якщо молимося другим кроком
іспиту сумління,
то зв’язані з ним труднощі слабнуть і маліють,
а на їхнє місце приходить надія.
———————————————————
Зрозумівши, що не зможе виконати іспит сумління так, як би хотів, Боб звертається до Бога, збуджуючи в собі прагнення цієї молитви і визнаючи своє безсилля; визнає, що не зможе зосередити на цій молитві всю свою увагу. Боб просить про допомогу, щоб увійти в іспит сумління. Покірно просить про благодать духовного розуміння і силу, потрібну для дії, яку продиктує розуміння.
Під час молитви до голови приходять слова Ісуса: «І все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився» (Йо. 14, 13). Починає молитися про допомогу в ім’я Ісуса і просить, щоб Отець прославився благословенням, яке обіцяв через Ісуса тим, які просять в Його ім’я. Іспит сумління проходить важко, але тепер Боб, прикладаючи зусилля, відчуває лагідне піднесення серця. З новою надією приступає до рефлексії над своїми внутрішніми пережиттями і відповідями на них. Хоробро і з вірою виконав другий крок іспиту сумління.
Пошуки мудрості Духа: день з Ритою
Рита – черниця, яка вже тридцять років вірно поглиблює свою любов до Бога і служіння. Вже довгі роки виконує іспит сумління; дуже цінить цю молитву і витривало її практикує. Завдяки цій молитві вона щораз чуйніша на Божу любов і щораз краще розуміє Божу волю в щоденній праці.
Цього дня Рита закінчила апостольську працю, повечеряла разом із іншими сестрами. Тепер сидить в каплиці і виконує вечірній іспит сумління. Її серце наповнює вдячність за зустріч з Богом і за численні дари, які сьогодні від Нього отримала; дякує Богові за любов, яку Він до неї постійно проявляє. Потім піднімає своє серце до Святого Духа, шукаючи світло й силу, завдяки яким її вечірній іспит сумління стане часом духовного зросту, наповненого благодаттю. Покірно відчиняє свої людські прагнення і обмеження на силу й любов Духа, просить про дар духовної мудрості, завдяки якій, виконуючи іспит сумління, зможе розпізнавати Божі справи, Божі порухи відрізнити від інших, зрозуміти, чи усвідомлювала їх і чи властиво на них відповідала. Просить Святого Духа, щоб під час рефлексії над подіями дня Він був у ній живим джерелом правди й сили. З довірливим серцем Рита починає роздумувати над сьогоднішнім духовним досвідом. Підносить своє серце до Духа так, як це віддавна практикує, і виконує другий крок іспиту сумління.
Практика другого кроку: молитва прохання
Плідність щоденного іспиту сумління залежить від кількох допоміжних налаштувань, які є ділом благодаті. Іспит сумління народжується з вогню туги за збільшенням любові до Бога, живиться відвагою устремління день за днем до моральної й духовної переміни, і підтримує наш духовний розвиток, якщо терпеливо і витривало виконуємо його щодня. Його важливою частиною є уважні роздуми як над духовними порухами, які щоденно дають про себе знати в наших серцях, так і над нашими відповідями на них; отож іспит сумління поєднується з вивченням духовної дійсності, яку ми самі не можемо зрозуміти в нашому людському вбозтві (1 Кор. 2, 9-13).
Практика другого кроку мовою молитви говорить те, що вже знає кожна людина, яка любить Бога: хто з нас зможе витривало і свідомо молитися іспитом сумління, якщо Бог не допоможе йому в цьому (Йо. 15, 5)? Хто з нас може покладатися на плідну щоденну практику іспиту сумління, якої прагне наше серце, якщо йому не допоможе мудрість і любов Святого Духа?
Такі питання одночасно вказують на велику потребу і силу другого кроку іспиту сумління. Виконуючи другий крок, насичуємо іспит сумління теплим, живим світлом надії. Це сердечне й довірливе прохання відчиняє наше вбозтво на Того, хто багатий, на Того, чиє багатство з любов’ю щедро ділиться з нашим убозтвом. І хоча, змагаючись із труднощами іспиту сумління, маємо багато допоміжних засобів, але визначаючи його другий пункт, св. Ігнатій вже вказав на суттєве вирішення усіх проблем, пов’язаних із ним, заохочуючи нас покірно і щиро просили Бога уділити нам благодать і любов, завдяки яким «зможемо все» (Фил. 4, 13) і зможемо пережити іспит сумління у спосіб, який вчинить його справжньою молитвою, яка змінює серце.
Другий крок також рішуче умісцевлює іспит сумління у властивий і необхідний для нього духовний простір: у простір молитви, благодаті й дару, у простір дії любові Бога в нашому житті. Коли молимося другим кроком іспиту сумління, то пов’язані з ним труднощі зменшуються, і замість них з’являється надія. Переживаючи у такий спосіб іспит сумління, вчимося, що ця надії не може підвести.
На другому кроці св. Ігнатій просто говорить, щоб ми просили про світло й силу, не окреслюючи детальніше спосіб, у який слід просити. Спосіб вираження прохання залежить від нас; ми повинні вибрати таку форму, яка нам найкраще допомагає. Часом, як Олена і Боб, відчуємо особливу потребу молитви другого кроку, отож затримаємося на ній довше, ніж в інші дні. Часом, як у випадку Рити, це будуть спокійні хвилини, сповнені надією, і ми відразу перейдемо до третього кроку іспиту сумління. Регулярна практика іспиту сумління приведе нас, як Олену, Боба і Риту, до випрацювання особистого способу молитви другого кроку, способу, який, як і більшість форм молитовного життя, може з часом змінюватися й розвиватися. У такий спосіб, збагачені вдячністю й підсилені проханням, добре приготуємося до молитви іспиту сумління, щораз глибше проникаючи в стан своєї свідомості перед Богом.
[1] Визначаючи другий пункт іспиту сумління, св. Ігнатій вживає два терміни (ДВ 43). Просимо про благодать conocer (пізнати) і lanzar (відкинути, звільнитися). «Знання як предмет прохання у св. Ігнатія ніколи не є самоціллю, а завжди засобом для визволення». Donald St. Louis, The Ignatian Examen, у Philip Sheldrake SJ, The Way of Ignatius Loyola: Contemporary Approaches to the Spiritual Exercises, Institute of Jesuit Sources, St. Louis 1991, p. 157. Автор звертається до ДВ 104, 139, 223.
