Влодзімєж Лєдуховскі (Włodzimierz Ledóchowski; 7.10.1866 – 13.12.1942) – двадцять шостий генерал Товариства Ісуса і восьмий після його відновлення в 1814.
Народився в місті Лосдорф (нині Австрія). Походив із знатного польського дворянського роду Ледуховськіх. Одна з його сестер, Уршула Лєдуховска, була проголошена святою в 2003 році; інша сестра, Марія Тереза Лєдуховска, проголошена блаженною у 1975 році. У 1877-1884 роках Влодзімєж Лєдуховські навчався у віденській дворянської академії Терезіанум, закінчив її з золотою медаллю. Деякий час був пажем імператриці Єлизавети.
Після закінчення академії продовжував навчання в Ягелонському університеті у Кракові і Григоріанському університеті в Римі, де в 1889 році захистив докторську дисертацію з філософії.
У 1889 році вступив до новіціату єзуїтів в м. Кросно (тоді австрійська Галичина, нині Польща). Незабаром зложив обіти. Рукположення прийняв 10 червня 1894. З 1900 року – ректор краківської колегії єзуїтів, з 1902 року провінційний настоятель Галичини. Брав участь в заснуванні Папського Біблійного Інституту в Римі.
Генеральний настоятель Франц Вернц помер у серпні 1914 року. На черговій конгрегації Товариства в лютому 1915 року Влодзімєж Лєдуховські був обраний черговим главою єзуїтів. Обрання припало на важкий час, в Європі йшла перша світова війна, а Італія і Австрія були по різні боки фронту. Тому після обрання Влодзімєж Лєдуховскі, як австрійський підданий, був змушений залишити Рим і оселитися в Швейцарії. До Риму він повернувся тільки після закінчення війни.
Під його керівництвом була переглянута конституція Товариства Ісуса відповідно до Кодексу Канонічного Права, що вийшов в 1917 році. Особливу увагу на посаді Лєдуховскі приділяв питанням освіти. При ньому була проведена реформа всіх єзуїтських колегій, у всіх навчальних центрах була введена єдина система освіти. За його ініціативою для Григоріанського університету було побудовано новий будинок на Пьяцца делла Пілота.
Після приходу більшовиків до влади в Росії Лєдуховскі звертав велику увагу на переслідування віруючих. У 1923 році був одним з ініціаторів створення місії з допомоги голодуючим в Росії. У 1929 році єзуїти очолили новостворену Папську колегію Русікум. У 1930 році Влодзімєж Лєдуховські видав лист “Про дуже сумний стан релігії в Росії і про те, що з нашого боку слід почати”, де описував переслідування християн і закликав членів ордена готуватися для майбутньої місії в Росії.
Під час його керування кількість єзуїтів у світі виросла з 16 940 членів у 1915 році до 26 588 в 1942 році. Число провінцій ордена зросло з 27 до 50.
Влодзімєж Лєдуховскі помер 13 грудня 1942. Похований на римському кладовищі Кампо Верано.
