Про кілька аспектів душпастирської опіки в підрозділах Морської піхоти.
Морська піхота розпочинається не з бойового статуту чи бойової техніки, не зі зброї та навіть не з окремого морського піхотинця. Як співається в пісні, “Морська піхота – вічний стан душі…” Усе розпочинається з духу – одного на всіх та спільного для кожного, духу братерства та нескореності, мужності та відваги. Морська піхота – значно більше, аніж рід військ, йдеться про певний стиль життя, про військову філософію, про шлях воїна. Вона народжується глибоко в чиємусь мужньому серці як порив, як рух, як мрія, як жага, яку годі втамувати.
У Морської піхоти є своя духовність, суть якої легко виразити двома звичайними, але такими дорогими кожному морпіху словами: “Вірний завжди”. Біблійний вираз “semper fidelis” (лат. завжди вірний) став офіційним гаслом і успішним брендом Морської піхоти США (USMC) у другій половині ХІХ ст. Американські морпіхи з відчуттям гордості, ставлячи кожного разу свій підпис, додають цих два таких цінних слова, в скороченому варіанті: “Semper Fi”. Саме вони точно передають суть самої місії Морської піхоти. Морпіхам не потрібно зайвих слів, вони розуміють один одного і без них. Важливим залишається дух!
У численних біблійних текстах вірність подається як одна із характеристик самого Творця: на відміну від людини, яка легко піддається спокусам і сходить із обраного шляху, Бог не покидає людини, а залишається вірним їй завжди. Відтак, у християнському розумінні вірність має божественне походження. Вона – любов, що не минає; відданість, що не знає меж; жертовність, що готова йти до кінця заради іншого, аби життя тривало. У цьому повнота християнського Об’явлення: Бог залишається завжди вірним людині, завжди вірним місії спасіння людського роду, завжди вірним у своїй жертовній любові до кожного (2Тим 2,13). Вірним залишається Він і на хресті, і до кінця. Саме тому воскресіння стає неминучим, бо Його смерть – це кульмінація Його вірної любові. А не існує в світі сили, могутнішої за саму Любов. Навіть смерть. Христос долає смерть і повертається до життя, бо залишається вірним до кінця, вірним завжди.
Духовність – це система цінностей, що формують певні ставлення та відповідну поведінку. Це – значно більше, аніж світоглядний проект чи морально-етичний кодекс. Духовність – це формування нової особистості на основі цінностей, народження нової людини в контексті стосунків із Надприродним. Духовність морського піхотинця – це система цінностей, що дозволяє йому відчути себе частиною чогось значно більшого за саме життя. Вона творить сильну ідентичність, цілісну людину. Глибоко в його серці формується особистість відважного воїна, відданого захисника, вірного побратима – людини з життєвою місією. Морпіх – вірний завжди: побратимам морпіхам, Морській піхоті, своїй родині, своєму народу, своїй країні, своєму покликанню, своїй боротьбі, своїй любові, своєму шляху. Допомогти йому не розминутися з найважливішою його місією, яка уможливлює досягнення решти омріяних горизонтів – бути людиною, яка належить до чогось значно більшого за саме життя – місія капелана морпіхів.


Морська піхота – більше, аніж просто рід військ. Тут мудрість і дух воїна, стан душі, спосіб життя та ведення бою, дисципліна та переконання, своя аскеза – стиль. Морська піхота – школа цінностей, а кожен морпіх – їхній захисник. Його душа – душа морпіха – живе в тому, як він б’ється, як любить, як говорить, як працює, як думає і як відчуває, а перед усім – у тому, як іде вперед, як бореться, як перемагає! У кожного морпіха душа відважного воїна, відданого захисника та вірного побратима. У Морської піхоти – душа її морпіхів. У капелана морпіхів – душа для кожного морпіха та для цілої Морської піхоти. Його завдання – Словом і Таїнством підсилити кожен дар, захистити кожну людяність, загартувати кожну вірність. Смиренна місія служіння божественному в людині, у воїнові зі смугастою душею та з серцем в чорному береті. Його завдання – бути поруч, бути вірним – щиро та завжди. Аби не забули смаку Добра, не втратили жаги Справедливості, не осліпли до Краси – аби не зупинилися!


Морська піхота народжена для звитяг. Основна місія кожного морпіха – перемога: над собою, над ворогом, над життєвими викликами. Духовна опіка в підрозділах Морської піхоти має зосередитись на наданню допомоги кожному морпіху в пошуках необхідної сили вірно виконати свою життєву місію, щоб перемога в його житті стала неминучою. Найзапекліші ж бої – в серці воїна, найвища перемога – над самим собою. Формування цілісної особистості воїна вимагає ефективної системи цінностей. Тільки ціннісна та цілісна особистість здатна не розгубитися в сум’ятті бою та в сутінках життєвих випробувань. Цінності – внутрішні орієнтири, критерії прийняття особистих рішень. Саме вони здатні трансформувати особистість, створити “нову людину”, ціннісну. Для морпіхів честь, відвага, відданість – ті орієнтири, які дозволяють не зійти з обраного шляху і досягти своєї мети, виконати свою місію. Завдання капелана морпіхів – допомогти кожному зі своїх побратимів не втратити смаку людських чеснот, не розгубитися в безладі бойових і життєвих викликів, не втратити ціннісних орієнтирів на стежинах військової служби.


Життя – як Морська піхота: смуга біла, смуга чорна. Морпіх – воїн, завдання якого – перетворити кожен виклик, кожну загрозу, на нову можливість, нову перемогу. Завдання капелана морпіхів – бути поруч, щоб стати вірним побратимом і смиренним свідком Божої сили, що невтомно й завжди вірно трудиться в серці кожного воїна, кожного захисника, кожного щирого побратима. Свідком і співпрацівником. Таке смирення потребує глибини та вірності, тієї самої – справжньої, щирої та щедрої, своєму побратиму морпіху та своїй місії – завжди вірності завжди вірного, Semper Fi.

отець Андрій Зелінський ТІ