В’ячеслав Окунь ТІ

Коли Ірод дізнався від мудреців, що у Вифлеємі народився якийсь Ісус, котрий мав би стати ізраїльським царем, сприйняв цю новину як загроження. Він вирішив вбити хлопця. Дякуючи Божому провидінню, мудреці не повернулися до Ірода, і таким чином він не дізнався, де саме народився Ісус. Тому віддав злочинний наказ своїм «беркутятам» позабивати усіх хлопців у віці до двох років. Для зла людина, її життя не має жодного значення. Для зла має значення мета та кінцевий ефект, страх та тремтіння…

Вчора знову дійшло до пролиття крові у Києві. Слава Богу, що нікого не вбили, але якби когось вбили, то ніхто би не здивувася. На майдани знови би повиходили маси людей з криками та бажаннями реформ у цій країні.

Події у Києві та у цілій країні спонукають мене до молитви за мій народ. Зазвичай прошу Бога, щоби Він не дозволив, щоби пролилася кров, бо це аж занадто висока ціна. Але з іншого боку, той хто віддає своє життя, проливає кров, чи просто дістає кийкам по голові, показує знак найвищої любові, особливо якщо дістає за своїх друзів. Кожен, хто прийшов підтримати хлопців під Святошинський суд, показав, що не є байдужий до їхньої долі. Можна сказати, що і дістав по голові заради них.

Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає (Ів 15, 13)

Коли людина серйозно, віддано та послідовно живе тим, про що говорить, то у таких ситуаціях, як та, що сталася вночі у Києві, не ховається за чиюсь спину, не запихає голову у пісок, а стоїть до останнього. І хоча сьогоднішнє українське насилля не має релігійного характеру, то кожен, хто вважає себе християнином мусить пам’ятати, що такий час завжди може прийти. Такий час стане лакмусовим папірцем мого християнства, моєї віри, моєї надії. Або віддам своє життя, або буду дбати тільки про свою п’яту точку.