Дорога очищення

se15

Теорія і практика Духовних Вправ. Частина 15

Дорога очищення

Класичний поділ духовного розвитку на три дороги: очищення, просвічення і з’єднання має свої недоліки. Символ трьох доріг відразу навіює таке розуміння: йду дорогою очищення, вона закінчується і переходить в дорогу просвічення, яка, в свою чергу, переходить в дорогу з’єднання. Попередні дороги пройдені і до них немає повернення, людина вже йде тільки дорогою з’єднання. Якщо термін «дорога» замінимо терміном «стан душі», то наступне пояснення буде зрозумілішим.

Душа повинна очиститися до відповідного рівня (звільнитися від невпорядкованих схильностей), лише тоді зможе вийти на рівень просвічення – буде просвічуватися й водночас далі очищатися. І, просвітившись до відповідного рівня, зможе вийти на рівень з’єднання й водночас далі очищатися і просвічуватися. Перехід на наступний рівень, на наступну дорогу чи в інший стан не означає завершення попереднього стану.

Внутрішній стан Ігнатія в період після Манреси, подорожі до Єрусалима й повернення в Європу показує, що він дійшов до стану просвічення, але очищення не закінчилося, воно продовжується, і дуже інтенсивно.

Повернувшись в Європу, прочанин збагнув, що, не залишившись в Єрусалимі, вчинив Божу волю, він повсякчас розмірковував над тим, що ж йому робити далі; зрештою він дійшов висновку, що якийсь час йому потрібно присвятити навчанню, аби мати змогу допомагати душам, і вирішив йти до Барселони. Новонавернені неофіти на дорозі очищення характеризуються великою апостольською ревністю, прагненням навернути до Бога весь світ, творити великі богоугодні діла. Водночас їх характеризує безрозсудність, інфантильність, зациклення на собі, свої побожні забаганки вони ототожнюють з Божою волею. Ігнатій проходить цей етап і йде далі.

Дорога очищення на психологічному рівні називається позитивною дезінтеграцією і катарсисом. Людська особа – ніби купа каміння (різних елементів особи), звалена як попало. Спочатку цю купу треба розкидати, а потім позбирати докупи, але впорядковано. Якщо подивимося на грецькі відповідники термінів «розкидати» і «зібрати», то за етимологією вийдемо на терміни «диявол» і «символ».

Образно: спочатку в душу треба впустити «диявола», який там все розвалить, людина опиниться біля розбитого корита, потім треба впустити Бога і разом з ним все позбирати докупи, але вже краще, ніж було раніше. Книга Йова канонізує таку дію Бога і таке розуміння духовного шляху.

Символ багатозначний, може вказувати на різні дійсності й речі. Я позбирав усе докупи з допомогою Божої благодаті. Але Бог шанує мою свободу, допомагає зібрати все докупи згідно з моїм новим очищеним розумінням, тобто з моїм актуальним розумінням символу й порядку в моїй душі. Але це розуміння обмежене. Проходить час, я продовжую очищатися, моє розуміння змінюється, необхідно знову все валити й відбудовувати по-новому, тобто знову їхати на ігнатіянські реколекції.

oleh

о.Олег Кривобочок, ТІ



Залишити відповідь