о. Войцех Жмудзінський, ТІ

Не може любити Бога той, хто не любить людини й нехтує нею тільки тому, що її не розуміє й іноді навіть не хоче зрозуміти.

Трансґендерну особу можна охрестити, вона може бути хрещеним батьком або хрещеною матір’ю, може бути свідком на шлюбі. Дитину, яку адоптувала гомосексуальна пара, можна охрестити. Так постановив папа Франциск, підписавши декларацію префекта Дикастерії віровчення кардинала Віктора Мануеля Фернандеса. Апостольська Столиця поставила умови: такі ситуації допустимі, якщо вони не спричиняють «публічного скандалу й не дезорієнтовують вірних».

Але не можна заперечити, що вже сама інформація, яку поширив Ватикан, спричинила дезорієнтацію у багатьох середовищах.

Віра чи послуга?

Погляньмо ширше. На мою думку, всі родини, які мають ґрунтовну віру й беруть активну участь у спільноті Церкви, повинні бути заохочені охрещувати своїх дітей. Але родини, які не здатні запевнити своїм дітям початкового релігійного навчання і зростання в атмосфері віри, треба відраджувати від охрещення дітей, бо це не магічний жест і не тільки елемент культури, а Таїнство, яке важливо приймати з вірою.

Правда, іноді не відомо – з чиєю вірою, бо батьки приходять до церкви тільки на свята. Дитина, яку адоптувала гомосексуальна пара, – якщо на це дозволяє закон тієї країни, – може жити в середовищі, яке їй забезпечить зростання у вірі. Такі умови їй можуть створити інші члени родини, наприклад, бабусі й дідусі.

Знаю багато гетеросексуальних пар, які в родині не мають нікого, хто би серйозно ставився до віри. І саме вони не уявляють, щоби священник відмовився охрестити їхню дитину. Стверджують, що це «святий звичай» і «обов’язок Церкви». Чи насправді це так? Таїнство Хрещення – це не звичайна послуга, яку надають громадянам. Отож слід подумати над питанням, чи хрещення дітей повинно бути сучасним принципом.

Таїнство Хрещення – це брама

Повернімося до ватиканського документа. Чому саме тепер він потрапив на перші шпальти газет? Це відповідь на запитання бразильського єпископа Хосе Неґрі, поставлені в липні цього року Дикастерію віровчення, про можливість уділяти Таїнство Хрещення і Таїнство Подружжя трансґендерам й особам із гомосексуальною орієнтацією.

Це не нова позиція, вона була визначена в документі Дикастерію від 21 грудня 2018 року. Але це був таємний документ sub secreto pontificio. Тепер вирішили цей документ оприлюднити.

Що з нього виникає? Трансґендера можна охрестити за умови, яка зобов’язує всіх вірних. У випадку дітей чи підлітків потрібно відповідно приготуватись.

Документ пригадує навчання Церкви, яке говорить, що якщо особа, якій уділяють Таїнство, не жаліє за важкі гріхи, то не отримує освячувальної благодаті. Але навіть Таїнство, прийняте в такому стані, дає свої плоди, бо зникає перешкода для дії благодаті – твердив св. Тома Аквінський.

Папа Франциск говорить, що «Таїнство Хрещення – це брама», яка відкриває людину на Христа, а не митниця. Що людина зробить із цим даром – великою мірою залежить від неї самої. Завдання Церкви – допомогти людині відкритися на дію благодаті. А якщо визнаємо, що Таїнство Хрещення – сакраментальна дорога до синівських взаємин з Богом, то як можемо комусь у цьому відмовити?

В інтернеті вже з’являються питання, чи після корекції статі потрібно охреститися знову, якщо особа починає ніби «нове життя». Документ Ватикану не відповідає на цей, бо не мусить. Корекція статі не анульовує важливості Таїнства Хрещення, бо ми отримуємо його у людській площині, а не у площині жінки чи чоловіка. Знаю священника-єзуїта, який вийшов з Ордену і після гормональної терапії (може, і після операції) змінив тотожність, став жінкою. Його суспендували, але людині в небезпеці смерті він може дати розрішення – Таїнство Священства залишається в силі.

Благословенний скандал

Для декого найбільша трудність – це прийняти рішення Папи про можливість бути хрещеним батьком чи хрещеною матір’ю трансґендеру «після гормональної терапії чи після операції зміни/коригування статі». Текст знову уточнює: можуть бути хрещеними батьками «за певних умов». Документ говорить, що хрещеними батьками не можуть бути гомосексуальні особи, які живуть з особою тієї самої статі в постійному й заявленому зв’язку.

Поміркуймо: що сьогодні вимагають священники від кандидатів на хрещених батьків? Різне, часто стараються, на жаль, бути надмірно ревними. «Мій парох не дозволив мені бути хрещеною мамою, бо я розлучена», – скаржиться моя знайома. Є священники, які вважають, що незаміжня вагітна також не може бути хрещеною мамою, а протестант може бути тільки свідком, але в жодному разі не хрещеним батьком. Відповідь Дикастерію віровчення може збентежити вірних. Їм важко прийняти, що чоловік, який у минулому був жінкою (або навпаки), може бути хрещеним батьком. Моя розлучена знайома, яку чоловік покинув із п’ятьма дітьми, тепер думає, чи не повторити своє прохання. Може, тепер парох погодиться?

Критерій скандалу (згіршення) для мене мало зрозумілий. Сто років тому в США великий скандал спричинив чорношкірий, який у церкві сів у секторі для білих. Кільканадцять років тому моя італійська кузина спричинила скандал під час меси в Польщі тому, що хотіла прийняти Причастя на долоню. Не згадую вже про скандали через пророків і самого Ісуса. Правда така, що людей часом треба струсонути.

Ми обурюємося, що Папа змушує нас починати мислити й зосереджуватися на суттєвому. Єдина сенсація чи новизна в так званих контроверсійних висловлюваннях папм Франциска, на мою думку, небачена та нечувала досі відвага Ватикану радикально звернути увагу на стосунки. З цієї точки зору варто також розуміти новий документ Дикастерію віровчення.

Не може любити Бога той, хто не любить людини й нехтує нею тільки тому, що її не розуміє і часом навіть не хоче зрозуміти.

Переклав о. О. Кривобочок ТІ

Джерело: Chrzest osób transpłciowych. Franciszek ma odwagę uwrażliwić nas na relacje