Жан-Батіст Янсенс

Spread the love

Жан-Батіст Янсенс (Jean-Baptiste Janssens; 22.12.1889 – 5.10.1964) – двадцять сьомий Генерал Товариства Ісуса і дев’ятий після його відновлення в 1814.

Народився в місті Мехелен (Бельгія). Навчався в школі в Хасселт, потім в Університеті Сен-Луї в Брюсселі. 23 вересня 1907 вступив в новіціат ордена єзуїтів. У 1909 році зложив обіти.

Після двох років навчання в єзуїтській колегії в Лувені, він отримав докторський ступінь з цивільного права в Католицькому університеті Лувена. З 1921 по 1923 рік вивчав канонічне право в Григоріанському університеті у Римі, де отримав другий докторський ступінь, на цей раз з канонічного права.

З 1923 по 1929 роки викладав канонічне право в  Лувені, в 1929 році призначений ректором єзуїтської колегії. У 1938 році Янсенс став провінційним настоятелем Північної Бельгії. У 1939 році Янссенс здійснював канонічну візитацію єзуїтської місії в Заїрі (тоді Бельгійське Конго).

Під час Другої світової війни та нацистської окупації Бельгії Янсенс брав активну участь у рятуванні великої групи єврейських дітей, які були сховані в будівлях, що належали єзуїтам. Після війни Янсенс був удостоєний звання Праведника народів світу.

Коли в 1942 році генерал Товариства Влодзімеж Лєдуховскій помер, генеральний вікарій єзуїтів Норберт де Буан, на якому лежав обов’язок скликання Генеральної Конгрегації, не зміг цього зробити через те, що йшла війна. Фактично генеральний вікарій керував Товариством більше трьох років, а посада генерала залишалася вакантною. 29 Генеральну Конгрегацію Товариства Ісуса вдалося скликати тільки у вересні 1946 року. 15 вересня Жан-Батіст Янсенс був обраний новим Генеральним настоятелем.

Товариство викупило віллу Кавалетті в Альбанскіх горах, яка стала новою резиденцією Генерала і місцем для відпочинку єзуїтів Риму і співробітників Григоріанського Університету. У 1949 Янсенс написав “Інструкцію по соціальний апостолат”, яка стала віхою в історії єзуїтської освіти. У ній Янсенс застерігав членів Товариства від тісного союзу з капіталістами, закликаючи більше піклуватися про нужденних. Протягом усього часу свого керівництва орденом двома головними цілями Янсенса було провести оновлення і пожвавлення освіти в єзуїтських університетах, а також сформулювати нові цілі для соціального апостолату в умовах другої половини XX століття. Під його керівництвом єзуїти досягли своєї найвищої чисельності в історії, 36 тисяч чоловік!!! Згодом число членів Товариства почало неухильно зменшуватися.

У 1957 році у зв’язку з поганим здоров’ям на його прохання був обраний Генеральний вікарій, канадієць о. Джон Свейн ТІ.

Жан-Батіст Янсенс помер 5 жовтня 1964 року. Похований на римському кладовищі Кампо Верано.