Піст – це зустріч

Піст – це не про те чи дозволені м’ясо, сир чи яйці. Піст не про умертвлення тіла, відмову від цукерок, пляцків, пива, вина чи горілки… Це не обмеження часу, проведеного у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі чи телевізорі.. Все це, очевидно, може допомогти змінити щось у житті – скинути зайві кілограми, позбутися якихось поганих звичок, змінити щось на краще, змінитись в кінці кінців, створюючи тим сами місце для Бога… Лише для Бога, а не божка абстрактного, трансцендентного, що сурово дивиться на нас із розмальованих ікон у наших храмах та домівках. Піст – це пошук Бога, пошук Іншого, що присутній в Іншому, в іншій людині. Піст – це вихід із себе, із пекельного кола егоїзму та зацикленості на самому собі. Піст – це зустріч. Тому всі ці, самі в собі нейтральні практики, відмови від того, чи обмеження тамтого мають створити місце для зустрічі. Тому на цю зустріч приготуйся добре, залиш вдома свою “пісну фізіономію”, намасти олією обличчя, як вчить Писання, потренуйся перед зеркалом усміхатися. Усміхайся! Щиро та справжньо, особливо до тих, кому ти ніколи в житті не усміхався… Проживи цей піст усміхаючись до людей усі 40 днів. І тим самим приготуєшся на справжню, радісну ЗУСТРІЧ, з тим, котрого ти усміхаючись, але ще трішки невпевнено запитаєш: “Це ти? Ти воскрес?” А Він відповість тобі, очевидно із радісною усмішкою: “Це я. Я воістину воскрес!”

В’ячеслав Окунь, ТІ



Залишити відповідь